- вбирати
- I (убира́ти), -а́ю, -а́єш, недок., ввібра́ти (увібра́ти) і вбра́ти (убра́ти), вберу́, вбере́ш, док., перех.
1) Втягати щось усередину, насичуватися чим-небудь. || перен. Пом'якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати голову в плечі.••
Вбира́ти о́чі — приваблювати погляд яскравістю кольору, якістю, досконалістю форм і т. ін.
2) перен. Приймати до свого складу; включати. || Переймати, запозичувати що-небудь.3) перен. Сприймати органами чуття; уважно, жадібно слухати, дивитися. || Нагромаджувати що-небудь у пам'яті.4) тільки док., у що, розм. Рахуючи, вмістити, вкласти у назване число, в якусь міру.5) розм. Жадібно їсти, з'їдати.
II див. убирати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.